Hello, AVR!

	У студентів запитують: — Скільки часу вам треба, щоб здати екзамен з китайської? Студент філфаку: — Напевне, років зо два… Студент РФФ (взагалі будь-який технар): — Методичка є? Зараз доп’ю каву, можемо йти здавати…
	— З анекдоту

Отже, як на мене, AVR більш привабливий для програмування, ніж PIC. GCC — це не хухри́-мухри́. Дай, думаю, спробую, тільки цього разу ніякої комерції, сам зроблю собі програматор. Після недовгих потикань по інтернетрях жереб випав на USBasp.

Прилад не на один день, значить, має бути добротним. Накидав плату на PCB, сконвертував у Гербери, відіслав замовлення у Херсон. Попросили п’ятдесят гривень, отже повністю зібрана цяцька має потягнути десь на сотню.

А поки Протомат трудиться над заготовкою, треба підготуватися і розв’язати проблему курки і яєць. Рішення легко знайти у журналі “Електроніка для всіх”. Так що, спеціально для свого майбутнього програматора довелося зібрати програматор Громова. Звісно, у мене він на макетній платі. До слова, спаяти безконтролерний на FT232RL мені геть не вдалося: надто вже дрібні деталі.

Як і слід було чекати, моделька запрацювала, жваво заблимавши діодом. Щось мені заклинило, і я зашив не ті “переплавки”, і контролер тепер запускається тільки з генератором RC. Але це вже дріб’язок. Чекаю на плату з Херсону.