Нарешті стартовий годинник готовий. Досягнута головна мета — познайомитися з мікроконтролерною технікою, пригадати електроніку. Впаявши деталі на плату, виявив, що схематичних помилок немає, все запрацювало відразу. Але трохи схибив при монтажі, бо деякі деталі мають більший розмір, ніж їх підошва. Довелося “ретельно обробити терпугом”.
До цих пір я ще не пробував виготовити друковану плату самостійно, то дві третіх вартості приладу складає саме вона. Сподіваюся скоро виправити цей технологічний недолік.
Програмування — це найлегша частина проекту. Місця на кристалі багато, то крім обов’язкової частини додав бонус: при увімкненні на дисплеї показується біжучий рядок із надписом “Зелеста”, наскільки це можливо на семисегментному індикаторі. Правда, заставку можна вимкнути в режимі налаштування.
Технічні характеристики приладу:
| Напруга живлення | 6 В |
| Споживаний струм | ~200 мА (точно не рахував) |
| Висота знаків | 38 мм (1,5") |
| Кількість знаків | 5 |
| Точність годинника | 15 ppm (~1 с/добу) |
| Стартовий сигнал | Через кожні 30, 60, 120 секунд |
| Клавіші керування | Дві: “Режим” та “Старт/Вибір” |
Корпусу поки немає (а моїми руками й не буде), то розміри рахувати не буду.
А поки прилад готується до можливого завтрашнього бойового хрещення на київському спринті, поділюся намірами. Закортіло зібрати портативну радіостанцію, бо є практична потреба. Але першим кроком стане простий FM передавач. Хочеться мати безпровідні аудіо колонки, щоб можна було повзати по квартирі з лаптопом, не тягаючи за собою дріт.
Наостанок порада для господарів (самого нещодавно осяяло). Якщо треба чекати на завершення тривалої операції, наприклад, компіляції чи збірки пакунку, можна поставити звукове сповіщення:
[~]$ make; canberra-gtk-play --id=complete
Дзенькне так, що не пропустиш (перевірено у Fedora 12).
Очевидно,
довге заклинання можна перетворити в коротку команду,
призначивши alias
чи створивши скрипт у ~/bin.
